1. „ому так важко вивчити ≥ноземна мову, хоча р≥дна освоюЇтьс¤ без проблем?
¬ основ≥ цього питанн¤ лежить ≥люз≥¤, що освоњти р≥дну мову дуже просто. ƒавайте розберемос¤.

ћи учимос¤ говорити украњнською мовою 12-13 рок≥в. ѕо обс¤з≥ ≥нформац≥њ мова набагато перевищуЇ, скажемо, зм≥ст анатом≥чного атласу в 4-х томах (попробуйте-ка досконально вивчити таку працю!).

ѕроте, у нас виникаЇ ст≥йке в≥дчутт¤, що вивченн¤ р≥дноњ мови не вимагаЇ н≥¤ких зусиль. ≤ виникаЇ воно неспроста: ƒитина не ставить перед собою усв≥домлену задачу вивчити мову - вона учить њњ тим же способом, ¤ким ми п≥знаЇмо св≥т: за допомогою сотень ≥ тис¤ч повторень - ст≥йк≥ сполученн¤ елемент≥в в≥д випадковоњ ≥нформац≥њ. —т≥йко повторюютьс¤ лише т≥ зв'¤зки, та лог≥ка, що насправд≥ ≥снуЇ в мов≥. ÷≥ зв'¤зки ми ≥ запам'¤товуЇмо. «апам'¤товуЇмо мимовол≥, тобто не ставл¤чи перед собою задач≥ запам'¤тати. —аме тому,ми не можемо по¤снити, ¤к зробили цей виб≥р.

–≥дна мова надзвичайно важлива дл¤ дитини. « погл¤ду псих≥ки, чим важлив≥ше ≥нформац≥¤, тим б≥льше "ч≥пко" вона утримуЇтьс¤ пам'¤ттю.

ј ¤к щодо ≥ноземного?

„ому ми з такою працею освоюЇмо ≥ноземну мову?

ўоб вивчити ≥ноземна мова, ¬ам потр≥бно проробити той же самий обс¤г роботи, що ≥ при вивченн≥ р≥дноњ мови: ≤ноземна мова ¬и вивчаЇте св≥домо, тобто усв≥домлюючи ≥ в≥дчуваючи вс≥ т≥ зусилл¤, що дл¤ цього необх≥дн≥.

Ѕез р≥дноњ мови людин залишаЇтьс¤ взагал≥ поза сусп≥льством. ќсвоЇнн¤ ≥ноземноњ мови ≥ близько не маЇ такоњ життЇвоњ необх≥дност≥. “ому його "ц≥нн≥сть" дл¤ пам'¤т≥ набагато нижче, виходить, ≥ запам'¤товуЇтьс¤ в≥н з набагато великою працею.

¬елика частина вивченн¤ ≥ноземноњ мови в≥дбуваЇтьс¤ на "зан¤тт¤х". ™ величезна р≥зниц¤ м≥ж розмовою з митником, що ви граЇте на зан¤тт≥, ≥ розмовою з митником у реальн≥й ситуац≥њ. ƒругий дл¤ псих≥ки незм≥рно б≥льш значимо, чим перший. ÷е значить, що ≥нформац≥ю на зан¤тт¤х наша пам'¤ть сприймаЇ "вчетверть сили".

√рамотний спос≥б подач≥ матер≥алу на зан¤тт¤х м≥г би ≥стотно покоротшати шл¤х засвоЇнн¤ мови, але, ¤к правило, цього не в≥дбуваЇтьс¤. ѕо б≥льш≥й частин≥ ми змушен≥ освоювати мова природним шл¤хом: методом проб ≥ помилок.

2. „и можна думати ≥ноземною мовою?
Ћюдина думаЇ на т≥й мов≥, що дом≥нуЇ в його житт≥. Ќав≥ть блискуче знаючи мову, ¬и не будете думати на ньому, живучи в рос≥йськомовному середовищ≥ ≥ не маючи досв≥ду т≥сного контакту з ≥ноземним (наприклад, н≥мецьким) мовою.

якщо ж ¬и потрапите в щ≥льну немецко¤зычную середовище, то через ¤кийсь час почнете думати по-н≥мецькому.
3. „ому ≥ноземн≥ слова так швидко забуваютьс¤?
” пам'¤т≥ своњ закони. ”се, що не повторюЇтьс¤ ≥(чи) не сполучено ≥з сильними емоц≥йними переживанн¤ми, обов'¤зково чи рано п≥зно буде забуто. “очн≥ше, буде загублений чи дуже утруднений доступ до в≥дпов≥дного ≥нформац≥њ.

ћехан≥чне запам'¤товуванн¤ - великий ≥спит дл¤ дорослоњ людини, - в≥н набагато ефективн≥ше користаЇтьс¤ лог≥чними алгоритмами, чим зубр≥нн¤м. Ќе сл≥д забувати ≥ про мотивац≥йн≥й складов≥й.

3. „ому так важко зрозум≥ти ≥ноземну мову, особливо н≥мецьку?
÷ьому Ї к≥лька причин: ѕроблема розум≥нн¤ ≥ноземноњ мови пол¤гаЇ нав≥ть не в т≥м, що ми не розум≥Їмо зм≥сту, а в т≥м, що не можемо п≥знати нав≥ть т≥ слова, що прекрасно знаЇмо: нам просто не "розд≥лити" мовний пот≥к на окрем≥ слова (перев≥рте: ¤кщо той же текст ¬и прочитаЇте в друкованому вид≥, то зрозум≥Їте з нього значно б≥льше, н≥ж на слух). ѕричина цього - чисто ф≥з≥олог≥чна: на уп≥знанн¤ слова в мов≥ повинн≥ ≥ти частки секунди. ѕри в≥дсутност≥ досв≥ду нам потр≥бно дл¤ цього набагато б≥льше часу - у результат≥ у швидк≥й мов≥ ми просто не встигаЇмо п≥знати одне слово, ¤к уже виникаЇ наступне.

” звичайн≥й розмовн≥й мов≥ ми проковтуЇмо ≥ змазуЇмо дуже багато звук≥в. Ќаприклад, зам≥сть "п'¤ть чолов≥к" ми насправд≥ говоримо "п'¤ть чол-к". „ерез це нам важко п≥знати багато сл≥в, нав≥ть добре знайом≥.

—лухаючи ≥ноземну мову, б≥льш≥сть людей намагаютьс¤ в≥дразу переводити почуте на р≥дну мову. ≤ в результат≥ просто не встигають за розмовою, адже процес перекладу займаЇ чимало часу ≥ нос≥й мови встигаЇ п≥ти далеко вперед, поки ми возимос¤ з одн≥Їю фразою.

ѕроста рада. ўоб навчитис¤ розум≥ти ≥ноземну мову, див≥тьс¤ ≥ноземн≥ ф≥льми (можна дл¤ початку з рос≥йськими титрами), слухайте рад≥о. Ѕажано робити це в навушниках, ≥ при цьому Ќ≤ ¬ я ќћ” –ј«≤ не намагайтес¤ переводити почуте на рос≥йську або украњнськумову.

ѕерший час ви не будете розум≥ти н≥ слова, пот≥м почнете уловлювати окрем≥ слова, пот≥м загальний зм≥ст ≥ так дал≥. ƒл¤ цього необх≥дно не менше 40 хвилин ¤к м≥н≥мум 2 рази в тиждень, гарне знанн¤ граматики ≥ пристойний словниковий запас.

”дач≥!